"Ще у школі при зустрічі з однолітками, які навчалися в інших школах, я відчувала різницю в знаннях. Багатьох речей, звичних для решти, я не знала. І це завжди шокувало оточення. Але в нашій школі виховувалося щось зовсім інше. Вміння бути соціальним, повага до іншої людини, інтерес до навчання. Можливо, що знань було й менше, але вони були іншої якості. І життя кожного учня склалося згідно з його вибором, його внутрішньою силою. Повага до учня формує критично мислячу особистість, що здатна самостійно зробити вибір у своєму житті і має достатньо сил, щоб опанувати обрану професію."

Вальдорфская педагогика существует уже семьдесят лет и приносит свои плоды. В многочисленных поездках по Германии я общался с самыми разными людьми. Однако те богословы и священники, с которыми мне довелось общаться, никакой критики в адрес вальдорфской школы не высказывали. И даже наоборот. Например, один профессор теологии и протестантский пастор, у которого двое дочерей, сказал, что его сестра преподает в вальдорфской школе и жалел, что поблизости такой школы нет, а то бы отдал туда своих дочерей. О католическом священнике говорить не буду, потому что он оказался... антропософом!