windius ( windius) Ноябрь, 28, 2007 (18:04)  Совковые порядки государственных учебных заведений вызывают опасение и отторжение у многих родителей. Одной из самых интересных альтернатив видятся детские сады и школы, представляющие вальдорфскую школу педагогики. Популярность вальдорфских школ за последнее время сильно возросла. Одной из причин являются хорошие результаты учеников. Например, в Финляндии подсчитали, что средний балл их выпускников выше, чем у подростков из других школ. В Украине достижения «вальдорфцев» еще по-настоящему не оценены. Но принципы их работы, предполагающие исключительно бережное обращение с индивидуальностью ребенка, привлекают очень многих. Первая вальдорфская (она же «антропософская») школа была основана Рудольфом Штайнером в 1919 году. Сейчас методика процветает, прежде всего, на своей родине - в Германии, но подобные сады и школы действуют по всему миру. Ключ штайнеровского подхода – уважение к свободе человека и развитие его творческих возможностей. Атмосфера в вальдорфском садике приближается к семейной. Каждая группа – как маленькая семья, в которой вместе живут старшие и младшие дети. Старшие учатся заботе о младших, младшие – навыкам и умениям старших, воспитательница исполняет роль мамы. В вальдорфской школе – классы с небольшим количеством учеников и руководителем, остающимся со своими подопечными до 9-го класса. Основное внимание уделяется ручному труду, музыке, изобразительному искусству. Не используются оценки и учебники. А, главное, - создается такая атмосфера, что всем детям нравится учиться. Вальдорфская педагогика имеет и противников. Во-первых, из числа атеистов и сторонников традиционных церквей. Антропософское учение тесно связано с эзотерикой, религия продвигается в не совсем традиционной форме, хотя и не навязывается. Во-вторых, из числа родителей, обеспокоенных дальнейшим обучением чада и устройства его в жизни. В вальдорфском детском саду делают упор на эмоциональное и физическое развитие ребенка, но не перегружают его знаниями. К примеру, почти не учат читать, писать, считать. Легко ли ему будет в обычной школе? Необычные, а порой экзотические, методы вальдорфского школьного образования также заставляют переживать: сможет ли, в случае необходимости, чадо прижиться в другой школе и поступить в вуз. В том числе и по этим причинам, в Украине штайнеровская педагогика продолжает существовать в статусе новаторской – государство к ней только присматривается. Тем не менее, в Киеве существуют уже 3 вальдорфских учебных заведения. Особо отметим, что они лицензированы Министерством образования, в них сдаются государственные экзамены, выдаются аттестаты установленного образца. Школа-сад «София» [д/с №36; Тампере, 17; 292-41-91] Единственное вальдорфское в Киеве учебное заведение, опекаемое государством. В «Софию» принимаются дети от 3,5 лет. 3 группы по 25 человек, как задумывалось, сейчас представляют собой 3 группы по 30 человек с лишним. Спрос многократно превышает предложение – существует очередь желающих отдать сюда свое чадо. Сейчас можно только записаться на будущее. Родители платят только за питание – около 5 гривен в день. При желании, ребенок может продолжить учиться в здешней школе. Вот только бесплатная государственная школа-сад действует лишь с 1 по 4 классы. С 4 по 9 классы «София» берет 400 гривен в месяц «компенсации за организацию учебного процесса». Школа-сад «Михаил» [д/с «Золотая сказка»; Крейсера Авроры, 13; 250-78-73] Частная инициатива, находящаяся, под присмотром государства. С каждой из 5 групп по 20 человек здесь работают 2 воспитателя. Родители, желающие воспитывать ребенка в «Михаиле», проходят собеседование вместе с ним. Также существует месячный испытательный срок – для более тесного знакомства. Основной набор в «Михаил» происходит в марте, но сад, как и школа, открыт для новичков и в течении года. В классах учатся 10-15 человек. Стоимость обучения – на уровне с другими частными садами, 700 - 1000 гривень в месяц. Впрочем, директор уверила нас, что сумма определяется в договорном порядке. Центр лечебной педагогики «Сонячне подвір’я» [пер. Коломиевский, 9а; 257-13-05] Существующая на пожертвования общественная организация. Здесь, на основе находок штайнеровской педагогики занимаются детьми с нарушениями развития. Сейчас здесь сформированы только группы первых школьных классов. Полноценную детсадовскую группу центр пока не может себе позволить – не хватает материальной базы. Но для самых маленьких проводятся занятия два раза в неделю – с 8:30 до 12:00. Оплата – сколько не жалко. Comments Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 28, 2007 16:37 (UTC) мабуть я би віддала свою дитину в такий садочок. Існуюча система освіти мене зовсім не приваблює. 12-річна муштра приносить тільки загальну ерудованість, та і то не по всім предметам. Особисто я вже майже нічого не пам"ятаю ні з фізики (тільки загальні речі, які загальновідомі), ні з математики, та й більшість інших предметів уже призабулась. Це при тому що я була старанною ученицею, уроки не прогулювала, вчила і робила дз. І закінчила школу з двома четвірками за п"ятибальною системою. І постає питання: НАВІЩО? На що я вбила 10 років? на те, щоб навчитись читати і гроші рахувати? Читати я навчилась ще до школи, так що і це відпадає. dmytre ( dmytre) Ноябрь, 28, 2007 17:40 (UTC) А разве общая эрудированность это плохо?? Тем более в нормальных школах при 12 годах обучения можно вполне добавить разных культуроведческих дисциплин (даже при своих 11 мы изучали историю искусства). Уже закончив университет я не вижу лишних дисциплин в школе (некоторые наоборот были недостаточного уровня), а вот в университетском образовании у нас давно уже назрели кардинальные перемены Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 28, 2007 20:36 (UTC) Загальна ерудованість -- це не погано, але це не привід витрачати на неї 10, а тепер уже 12 років. Школи треба дуже серйозно реформувати і цей процес займе не один і не два роки. Я закінчила Гуманітарний ліцей при Шевченка (9-11 класи). Туди б я свою дитину залюбки віддала, і віддам, коли діти будуть. А в звичайну школу віддавати -- тільки психіку калічити і час вбивати dmytre ( dmytre) Ноябрь, 28, 2007 21:03 (UTC) Ну с 12 годами у нас как всегда получилось - принять то приняли закон, а вот чему учить лишний год так и не определились. А что бы вы выкинули из школьной программы?? Туда наоборот просятся некоторые дополнительные дисциплины. Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 28, 2007 22:09 (UTC) я би ввела можливість дітям самим обирати що вчити, а що ні. щоб була альтернатива. Роки вдолюблювання математики мені в голову пройшли безслідно. Я вмію порахувати гроші, як я вже писала зверху, вмію порахувати відсотки. Все. Іншим я не користуюся і не прагну. То для чого було 9 років вчити дурні рівняння, рахувати площі трапецій і ромбів? Я би краще за цей час ще одну іноземну мову вивчила. Те ж саме можу сказати про фізику і хімію. Принаймні їх можна було викладати інакше, ніж у нас викладають. Цікаво було у нас в ліцеї. У нас була "гуманітарна" фізика - фізика виживання. Ми не вчили напам"ять закони і формули, нас вчили на практиці усвідомлювати світ і фізичні закони. От про ліцей я нічого поганого не скажу. Тому що у нас в історико-філософській групі були такі дивні для звичайної школи предмети як: політологія, право впродовж трьох років, психологія, соціологія, музеєзнавство, сходознавство, ЛіС (людина і світ), етика і естетика, світова художня культура і т.д. І ці уроки викладались не для галочки. Викладачі там дійсно викладались. Готували такі потрясні уроки, що я зараз би не вагаючись знову пішла туди вчитись. А от про школу, в якій вчилась до ліцею, мало хорошого скажу. Пам"ятаю тільки вчительку з німецької, яка мені цю німецьку в голову вклала, і вчительку з української мови, яка просто хороша людина. І все. Зараз я вже закінчила школу і університет. І в принципі можу оцінити, що було корисним, а що було непотрібним. dmytre ( dmytre) Ноябрь, 28, 2007 22:42 (UTC) Ну моє життя пов'язане із технічними науками, але хімію та біологію я не можу вважати зайвими науками, хоча їх я не використовую зовсім. Так само я не можу сказати, що мені не потрібні гуманітарні науки. Я б навпаки додав би собі в школі ще одну іноземну мову на додачу до англійської (хоча я потім надолужив в університеті) та ще кілька дисциплін із царини культури. Просто математика і інші природничі науки в нашій школі дійсно дають базові уявлення про сьогодення - в усякому разі їх вистачить десь на половину статей американського журналу Science. Просто якщо використовувати ваш підхід, то треба окремо навчати людей із гуманітарною і технічно-природничою освітою починаючи із середньої школи. А як же тоді зробити вибір майбутньої професії, якщо ти не бачив іншої сторони, а вибір за тебе зробив психолог чи батьки в дитячому віці? Castodis ( castodis) Ноябрь, 29, 2007 11:45 (UTC) Дійсно, щоб була можливість вибору треба спочатку ознайомитись зі всіма можливими напрямками. Але для цого вистачить 1 рік зайнять по кожній дисципліні, а зовсім не 10 років безглуздого повторювання. До речі змінити треба не тільки перелік предметів, а й саму систему викладацтва. Наприклад у штатах навчання у університетах проходить зовсім по іньшому: кожен студент сам вибирає що він буде вивчати на протязі року та отримує аттестати по кожному предмету окремо. Щось схоже потрібно робити й у школі. Дитина має обов'язково спробувати усі предметі але надалі має обирати що їй подобається. Завдання вчителя - допомогти їй у цьому. Ті хто не забажає знайти улюблений предмет (є й такі) той може йти зі школі на всі чотіри сторони та починати працювати. Ще більше незадоволення у мене викликає система домашніх завданнь та рефератів. Тільки повний дурень може не здогадатися, що всі учні у яких є вдома інтернет просто скачають його звідти. А ті у яких його немає попрохають перших знайти аналог і для них. Замість примітивних індивідуальних завданнь вчителям треба давати комплексні задачі группам учнів. У першу чергу з метою навчити учнів самоорганізації та щоб ті навчились знаходити та використовувати інформацію у реальному житті. Не запам'ятовування, а вміння швидко знаходити потрібне допоможе людині коли вона почне свое незалежне життя. Дивлячись з цієї стороні сучасна система оцінок виглядає просто знущанням. Ставити найбільший балл дитині яка э повною бездарністю, але завдяки тому витрачає весь свій час на запам'ятовування статей з підручника - це просто недбалість до майбутного нашої країни! dmytre ( dmytre) Ноябрь, 29, 2007 12:51 (UTC) Із системою американських шкіл я знайомий лише по окремим статтям. Там якість освіти в школі повністю залежить від якості вчителя, а якість вчителя від фінансової забезпеченості батьків дітей, що там навчаються. В нашій системі базової освіти ця залежність не так сильно проявляється, адже всі необхідні завдання прописані у підручниках. Мені подобається така гарантія від поганого вчителя (не треба забувати, що країна, то не лише Київ). Мені подобається німецька система освіти, де в залежності від рівня учня він навчається в базовій школі (9-10 років, пряма дорога в робочу професію), середнього рівня школа (11-12 років, дорога в університет лише через навчання у коледжі) та гімназія (13 років, прямо дорога в університет). Гімназії звичайно мають різну направленість, але якщо учень не має достатньо здібностей чи старанності, то йому наполегливо рекомендують перейти у школи рівнем нижче. У нас же навчання в гімназії дуже часто супроводжується лише достатнім фінансовим статком батьків. Зламати існуючу систему освіти дуже легко (та вже почали робити), а побудувати нову систему дуже важко (а в наших умовах може вийти все як завжди). В німецькому університеті студент дійсно може обирати певний перелік дисциплін, але базові дисципліни для свого бакалаврату він вимушений вивчати. Думаю, що так само і в американських. Та і немає такого жорсткого обмеження в часі складання сесії (деякий мінімум треба здати, і то не завжди, а на інше даються 3 спроби з інтервалом у півроку) Ну а наша університетська освіта - пацієнт скоріше мертвий ніж живий :(( P.S. Якось так виходило, що в школі я чув розмови на кшталт "не потрібні мені ваша хімія, математика, фізика...." від тих людей які і в інших предметах не виблискували талантами. Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 29, 2007 14:12 (UTC) Я погоджусь з попереднім оратором Він написав мої думки Мабуть вітер змін літає в повітрі і народ його підхоплює. Базовими дисциплінами в українській школі можуть стати історія України, українська мова і математика. Всьо. Решту можна вибирати під свої смаки і переконання. Думаю, ніхто не буде сперечатись, що школа потребує реформ. Але здійснити їх так важко, бо це все бюрократія, закони і ліниві директори шкіл, які ці всі закони розуміють по-своєму. Тому вихід зараз -- знайти нестандартний садок/школу/університет і туди здавати дитину. І в першу чергу орієнтуватись на дитину -- які стосунки з колективом, вчителями, як вчителі готуються до уроків і як ці уроки проводять, чи є додаткові предмети (нестандартні предмети), як в школі організовують дозвілля, харчування, чи використовують новітні технології. А найважливіше те, що це все має бути замішане на інтересі самої дитини до процесу. Якщо буде інтерес, то і уроки будуть робитись, і в голові залишаться якісь знання. dmytre ( dmytre) Ноябрь, 29, 2007 14:55 (UTC) Тобто географія не потрібна? Де знаходиться яка країна, де які гори і як вони виникали? Чи може будова тіла тварин і людини, етапи розвитку життя не потрібно вивчати? Чи може БАЗОВІ фізичні закони знати не потрібно (а в школі то лише невеликий базис)?? А зарубіжна література і історія для загальної ерудованості?? Я не хочу щоб мої діти мали американську звичайну шкільну освіту. Щоб потім їм на думку спадало висушити живу істоту у мікрохвильовій пічці. Так більшість знань в школі, то знання ще 18-19 століття. ТО пропонується, щоб освічена людина в 21 століття мала менші знання??? Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 29, 2007 15:20 (UTC) я не кажу, що вони не потрібні. Але це все можна вивчити за рік, а не розтягувати задоволення на 10 років! Це допомагає краще засвоїти і виокремити головне! Знаєте, як у нас в ліцеї було реалізовано ДПЮ і медично-санітарну підготовку? В 10 класі у нас всіх було ДПЮ. Проходили ми його в військовому інституті університету ім. Шевченка. Тривало це тиждень, після новорічних канікул. За тиждень нам вичитали всі дисципліни, ми склали якісь екзамени навіть, встигли порозбирати автомати. Не було стройової, бо були морози сильні. Тобто в цей тиждень вклалася вся річна програма, яку в інших школах мусолять рік! Якщо порахувати, скільки годин займає в сумі 1 урок на тиждень ДПЮ, то це якраз і вийде 5 повних навчальних днів. Концентрованих днів. Коли ми крім ДПЮ більше нічого не бачимо. І це було ефективно. Так само організували і медично-санітарну підготовку в 11 класі. То чому б за таким принципом не організувати неспеціалізоване вивчення загальних предметів? А потім уже кожен вибере, кому що подобається. Наприклад, мені байдуже, яка територія лівану і скільки областей в Алжирі. Чому я маю це вчити на рівні з усіма? Мені достатньо знати, що такі країни взагалі є і знаходяться на такому-то материку. Але мене цікавить українська література і цікаво розбирати характери, ідеї, творчі прийоми, лінії сюжету і т.д. Чому б не зменшити кількість уроків географії вдвічі чи втричі і не віддати ці уроки на українську літературу? ivan_siyak ( ivan_siyak) Ноябрь, 29, 2007 15:26 (UTC) на жаль, українська література не доросла до того рівня, аби заради неї відмовлятися від географії. Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 29, 2007 15:38 (UTC) я до прикладу сказала ) і можу не погодитись: є в укр. літературі класні твори. їх не так багато, але є dmytre ( dmytre) Ноябрь, 29, 2007 15:57 (UTC) А в якому класі пропонується швиденько вивчити хімію чи біологію?? 5-ий, 8-ий, 10-ий?? Адже всі дисципліни вивчаються по спіралі - починаючи від найлегшого і потроху просуваючись до більш складних тем. Чи може, якщо швиденько прочитати хімію в 6-ому класі, то дитина зможе зрозуміти, чи подобається їй дисципліна чи ні. Більш-менш визначитися із напрямком подальшої освіти можна в 10-11 класах і надалі вже розділяти навчання, а до цього часу повинна бути приблизно однакова для всіх програма. А то прийдемо до середньовіччя, коли син аптекаря ставав аптекарем. А нормальна освіта - то є знання про весь світ, хай і по більшості дисциплін дуже спрощено (а в школі усі знання прості, там нічого немає складного). Ну а порівнювати ДПЮ із базовими учбовими дисциплінами :))) ДПЮ а в університеті військова кафедра - то є фактично навчання людини виконувати певні дії не роздумуючи над цим. Це не є освіта. P.S. Чому заклики викинути зайві предмети частіше лунають від гуманітаріїв, тоді як добре освічені люди х технічно-природничою освітою залюбки вивчають гуманітарні науки??? Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 29, 2007 16:12 (UTC) Чому лунають частіше? Чому що не потрібні їм ці науки. Тому що мені не потрібна математика. Мені не потрібні ці крючки-інтеграли. Мені не потрібні кути і трапеції. Я від них втомлювалась і хотіла спати. Хоча і вчила, і старалась, і оцінки хороші отримувала. Мені не потрібно знати відмінності розміру черепа кролика і бізона. Я і так знаю, що вони різні. Один більший, а другий менший. І я і так знаю, що у ворони є дзьоб. Мені не потрібна була економіка і менеджмент в університеті в тому вигляді, в якому вони викладались. Викладачі, які приблизно знають, що означають терміни "економіка" і "менеджмент", а пояснити, для чого вони треба, не можуть. Щодо швиденького вивчення предметів. Як варіант можна відштовхуватись від того, як в школах зараз вводяться нові предмети. Наприклад. Географія вводиться в 6 класі. Можна за тиждень при 5 уроках на тиждень відчитати якісь основні поняття, і дати дитині можливість вибору: вчити поглиблено чи ні. В 8 класі хімія. В 9 право. В 10 економіка. І так з іншими неспеціалізованими предметами. І ДПЮ для мене на одному рівні з іншими предметами. Не гірше і не краще. Десь як фізика. Чи право. Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 29, 2007 22:40 (UTC) перепрошую, не "можна за ТИЖДЕНЬ відчитатати якісь основні поняття", а за МІСЯЦЬ Castodis ( castodis) Декабрь, 4, 2007 19:04 (UTC) Можна й за один день, але для цього треба дуже талановитого вчителя. Дійсно, дуже багато залежить від цієї людини... Але треба розуміти, що ніякого вчителя не вистачить щоб докладно розтувмачити щось більш ніж сьоми учням. Це правило психології та особливість людини. Коли студентів більш за дев'ять то жодна людина не встигне. Ось і маємо, що у середньовіччі, коли кожен майстер мав усього декілька учнів, знання передавалися найкраще. Ця система, доречі, робить і досі - той хто хоче навчитися у профессора самостійно до нього підходить та питає. А тепер питання до залу: на біса ще 17 мавп? (подекуди й більше) Їм буде не цікаво, та вони не будуть поважати той предмет. Я розумію що не вистачить такої кількості вчителів на всю країну, якщо всі группи будуть по 7 чоловік. Але й для того й треба реформа, реорганізація усієї (!) системи щоб кожен з дитинства міг шукати та вивчати те, на що він здатен більш усього. Цей процесс не можно відокремлювати та ділити. Людина має привчатися працювати на благо суспільства з самого малку. Спочатку у формі ігр, потим ближче і ближче до реалій. А так ми маємо купу людей які закінчили навчальний заклад, та забули через 3 роки все що вчили. ...До речі, я знав ким хочу стати ще з 5-го класу. І з того часу моє навчання було кероване цим знанням. Зараз мое основне зайняття мігрувало з однієї професії в іньшу. Але цьому вже ніхто не навчає в на просторі колишнього СРСР, а тільки декілька університетів у штатах. Можу впевнено сказати - більшості моїх знань які я зараз використовую, я завдячую одній людині з якою займався персонально (!). Знання зі школі які я тепер використовую це, на мою думку, меньш ніж 5%. Купа марно витраченого часу!!! dbmann ( dbmann) Ноябрь, 28, 2007 16:42 (UTC) Не попахивает ли это чем-то вроде сайентологии? ivan_siyak ( ivan_siyak) Ноябрь, 28, 2007 16:47 (UTC) в теории эта антропософия может иметь сектантский уклон. на практике, как рассказал отец учащейся в "Михаиле" девочки, никто мистикой и эзотерикой не грузит. menix ( _mnx_) Ноябрь, 28, 2007 23:45 (UTC) http://www.cirota.ru/forum/view.php?subj=7922 тут ссылки на критические материалы agrogirl ( agrogirl_1) Ноябрь, 28, 2007 16:48 (UTC) это ж как свое чадо ненавидеть надо, чтоб отвести в общеобразовательную школу "на районе". FishSteak ( fishsteak) Ноябрь, 28, 2007 18:34 (UTC) Как то слышала, что там используют игрушки только из натуральных материалов типа дерева... ничего такого не слышали? Всякие там деревянные игрушки... потолки и прочее =) ivan_siyak ( ivan_siyak) Ноябрь, 28, 2007 18:36 (UTC) так и есть. современные игрушки, как и компьютеры, фильмы и т.д. не одобряются. paxmahihob ( paxmahihob) Ноябрь, 28, 2007 20:49 (UTC) и не просто используются, а дети сами их делают. в большом количестве-) psycoanalitic ( psycoanalitic) Ноябрь, 29, 2007 09:38 (UTC) это из мультика Терькель і халепа " ось тобі показують цю іграшку, вона дурна, а тобі кажуть що вона кльова. Була у мене колись така ж баба, страшенна така буратіна, жах страхіття" :)))))))))))))))))) Денис Кошка ( den_koshkin) Ноябрь, 28, 2007 18:43 (UTC) По поводу педагогики а также образования в школах ОЧЕНЬ МНОГО, но толково написал http://fritzmorgen.livejournal.com/ Рекомендую. Сухо, лаконично, логично. Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 28, 2007 20:37 (UTC) +1. дуже цього автора люблю і регулярно читаю paxmahihob ( paxmahihob) Ноябрь, 28, 2007 21:38 (UTC)при чем тут педагогика??? оффтоп... Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 29, 2007 15:21 (UTC) при тому почитайте статті по лінку і зрозумієте paxmahihob ( paxmahihob) Ноябрь, 29, 2007 22:40 (UTC) если бы я не читал статьи этого господина я бы ничего не говорил-) дайте хоть один линк его по теме! Женя Кутальова ( kallisto_kyiv) Ноябрь, 29, 2007 22:48 (UTC) як мінімум ось: http://fritzmorgen.livejournal.com/36217.html тема нестанадртних вальдорфських шкіл і каліцво сучасної системи освіти дуже ясно перегукуються. це якби лінк на виробництво тракторів тут дали, то був би офтоп. psycoanalitic ( psycoanalitic) Ноябрь, 28, 2007 19:15 (UTC) не думаю что смена системы поможет.Идея хороша, но вот препод 9 классов ИМХО зло. Нехватает психологичекого подхода. paxmahihob ( paxmahihob) Ноябрь, 28, 2007 21:35 (UTC) он только основные "вехи" ведет. как классный руководитель. когда возникает необходимость в дополнительных специалистах - это приветствуется. по мере взросления и усложения программы естественно. по-поводу "психологического подхода" думаю что каждый из вальдорфских учителей в этом плане очень неплохо подкован, т.к. они в любом случае проходят практику в учебных заведениях Германии либо Швейцарии. psycoanalitic ( psycoanalitic) Ноябрь, 29, 2007 09:36 (UTC)простите конечно, но проходить практику за бугром не значит быть подкованным в плане психологических знаний Это значит говорить на их языках и не более. Посморим что из этого выйдет, потмоу как конкуренцию так же можно противопоставить школьную систему Артура Кларка, а толку? Сумма предметов не меняется. Нужно менять подход, набор предметов и самое главное - внимание на каждого ребенка чтобы рассмотреть в нем начало невротического сдвига, это можно лишь при взаимодействии с его родителями так как именно от них невротические склонности берут начало и сидять как бомба - пока ребенок не подростает. а потом бум. paxmahihob ( paxmahihob) Ноябрь, 29, 2007 11:00 (UTC) эта практика - целевая, проходит в вальдорфских школах. один из принципов этой педагогики - внимание к каждому ребенку, без тупой уравниловки. а здесь без знания прихологии не обойтись. про систему кларка ничего к сожалению не знаю. а сумма предметов как раз и меняется. вобще по другому принципу построено обучение, приоритеты сдвинуты и более равномерно распределены по дисциплинам если сравнивать с традиционной школой. в вальдорфских, к счастью, нет "недоразвитых" или второстепенных предметов типа "труд", "пение", "физкультура". а что касается взаимодействия с родителями, то это конечно штука полезная, но ежели родители будут на школу лишь уповать - грош им цена, и "бум" обеспечен в каком бы учебном заведении ребенок не находился. кстати, я вообще не вижу проблемы в легких подростковых неврозах-) psycoanalitic ( psycoanalitic) Ноябрь, 30, 2007 10:11 (UTC) признаюсь право чт о я не ознакомлен с глубокими деталями. Однако не считаю физ-ру и труд тупымипредпетами, а тем более лишними. Если вы не видите проблемы в легких подростковых неврозах, вам стоит прийти сначала в детскую школу милиции - там расскажут много историй, а потом просто походить по церквям, посмотреть сколько туда молодежи тычется. Затяжные неврозы переростают во взрослые, и поверьте, человеку они мешают меньше всего, больше всего они мешают обществу вокруг человека, о принудительное лечение запрещено. menix ( _mnx_) Ноябрь, 28, 2007 23:48 (UTC) ...и сторонников традиционных церквей... хотя не знаю, что протестанты думают по поводу Штайнера, но бедные украинские журналисты явно переслушались слова "канонический". ivan_siyak ( ivan_siyak) Ноябрь, 29, 2007 09:42 (UTC) разница трудноуловима. но, обычно, говоря "традиционные церкви", мы подразумеваем, среди прочих, все украинские православные. а, говоря, "канонические" - УПЦ МП, прежде всего. и, на самом деле, именно от ее последователей исходит больше всего лучей ненависти в адрес вальдорфской педагогики. да и многих других вещей тоже. menix ( _mnx_) Ноябрь, 29, 2007 10:37 (UTC) традиционные - это православные и католические, в данном контексте. хотя, я уверен, никто из традиционных же протестантов не поддерживает теософские заморочки. то что вы пишете о "лучах ненависти" назовем скорее полемической активностью (зачастую не всегда корректной, но давайте будем подразумевать лучшие ее образцы) и ее существование со стороны УПЦ МП говорит о том, что в ней есть еще хоть какие-то полемисты, обращающие внимание на сьогодення и не занятые обоснованием исключительно собственной, хехе, каноничности. но это никак не означает, что другие традиционные церкви "за" Штейнера. хотя безусловно многие педагогические моменты у него верные. второй вопрос - раз вы подразумеваете УПЦ МП, то почему у вас канонические во множественном числе? ivan_siyak Ноябрь, 29, 2007 10:41 (UTC) мог бы еще долго спорить, патронов бы хватило, но смысла нет. соглашусь. пусть будут "традиционные".)
Источник: http://community.livejournal.com/nashkiev/42891.html |